Стабілізатор напруги: коли потрібен і як підібрати

Після відновлення подачі електроенергії напруга в мережі часто «стрибає»: то просідає до 170 В, то підіймається до 250+ В. Саме в такі моменти найчастіше виходять з ладу плати котлів, холодильників і пральних машин.

Ознаки того, що потрібен стабілізатор

• Лампи блимають або тьмяніють при вмиканні чайника чи насоса.
• Котел видає помилки або вимикається.
• Холодильник гуде гучніше звичайного чи не запускається.
• Мультиметр показує напругу нижче 200 В або вище 240 В.

Типи стабілізаторів

Розрахунок потужності

Складіть потужність приладів, які працюватимуть одночасно, і додайте 20–30 % запасу. Для насосів і компресорів враховуйте пускові струми (×3). Важливо: при зниженій вхідній напрузі потужність релейних стабілізаторів падає — дивіться графік у паспорті.

• Котел: 0,5–1 кВт.
• Холодильник: 1–1,5 кВт.
• Квартира повністю: 5–10 кВт.
• Будинок: 10–15 кВт на фазу.

Стабілізатор і ДБЖ

Лінійно-інтерактивні ДБЖ та гібридні інвертори вже мають вбудовану стабілізацію в певному діапазоні. Якщо ви плануєте систему резервного живлення, окремий стабілізатор для захищених приладів не знадобиться. А от для решти будинку — пральної машини, бойлера, духовки — стабілізатор на вводі залишається корисним.

Дивіться стабілізатори напруги у каталозі.